Любителям літературного жанру раджу прочитати книгу нащадка однієї з гілок родини Кружайлів Миколи Тарасовича Солтиса . Це роман-хроніка "Ой горе тій чайці" - частинка історії села Погорільці на Волині (тепер Привільне, Дубенського району, Рівненської області) з кінця ХІХ до першої половини ХХ століття.

Герої твору прості селяни, смислом життя яких є праця на землі, у власному господарстві, родина, виховання дітей. Головна героїня твору Параска Кружайло, жінка звичайної і незвичайної долі водночас.

Роман читається на одному подиху, бо він написаний звичайною, властивою цьому регіону мовою. А ще, нащадки персонажів описаних в романі і сьогодні живі й продовжують жити в селі, але мало знають про минуле краю.

Також в романі описані, такі дискусійні сьогодні сторінки історії, як ОУН-УПА, зокрема змальовані образи зрадників (не тільки політичних поглядів, а християнських заповідей, загальнолюдських моральних цінностей), лукавство і цинізм енкаведистів, їхню нелюдську жорстокість і підступність (яскраво виписаний такий персонаж, як полковник Гонта - сільський забіяка Мітька Лишун).

Зображена в романі й тема кохання, що розкривається не в традиційних романтично-піднесених тонах, а в надзвичайно земних, але не менш привабливих, бо вона набуває завдяки цьому великої правдивості, щирості, органічності, "вписаності" в народні уявлення про гармонійний лад життя, основа якого - продовження роду людського.