Генеалогічний сайт родини. Світлини. Відео. Історія. Сьогодення. Генеалогічне дерево. Зв'язки. Стосунки. Плани.
Кружайло Микола Володимирович
14-05-1949с.Привільне (Погорільці) Дубенського району, Рівненської області.Сайт створений з метою зібрати інформацію про родовід сім'ї, зокрема хоч щось знати про своїх предків, про їхнє життя, де жили, що робили, коли померли, де поховані. Хочеться також знати про живих родичів, які у вирі буремного життя погубилися, як наслідок втратився з ними зв'язок. З плином часу, нам властиво забувати, але цікаво знати хто є хто. Де перебуває, чим займається, яка сім'я, яких досяг вершин.
Цікаво знати як доля порозкидала нас по світу та як склалося життя кожного.
Можливо, цей сайт допоможе нам згуртуватися, дасть можливість підтримувати зв'язок з тими хто поруч та з тими хто давно на чужині, яка давно стала їм рідною домівкою. Можливо хтось потребує допомоги та не відає і не гадає, що допомога поруч.
Якщо ви зайшли на сайт, значить вас цікавлять стосунки з родиною Кружайлів.
Тож, якщо у вас є бажання допомогти у створенні сайту, прошу надіслати корисну інформацію на електронну пошту або через інші сучасні канали зв'язку, що наведені у вкладці "Контакти".
Буду щиро вдячний, якщо ви проявите активність та надасте матеріали для розміщення їх на сайті. Надсилайте дописи, фото, історії з вашої родини, згадуйте цікаве з життя, надсилайте відео. Та й просто запитуйте, щоб ви хотіли чи кого хотіли побачити в родинному дереві, яке на сьогодні вже нараховує 230 персон.
Моя сім'я. 1963 рік. м.Дубно.
Любителям літературного жанру раджу прочитати книгу нащадка однієї з гілок родини Кружайлів Миколи Тарасовича Солтиса . Це роман-хроніка "Ой горе тій чайці" - частинка історії села Погорільці на Волині (тепер Привільне, Дубенського району, Рівненської області) з кінця ХІХ до першої половини ХХ століття.
Герої твору прості селяни, смислом життя яких є праця на землі, у власному господарстві, родина, виховання дітей. Головна героїня твору Параска Кружайло, жінка звичайної і незвичайної долі водночас.
Роман читається на одному подиху, бо він написаний звичайною, властивою цьому регіону мовою. А ще, нащадки персонажів описаних в романі і сьогодні живі й продовжують жити в селі, але мало знають про минуле краю.
Також в романі описані, такі дискусійні сьогодні сторінки історії, як ОУН-УПА, зокрема змальовані образи зрадників (не тільки політичних поглядів, а християнських заповідей, загальнолюдських моральних цінностей), лукавство і цинізм енкаведистів, їхню нелюдську жорстокість і підступність (яскраво виписаний такий персонаж, як полковник Гонта - сільський забіяка Мітька Лишун).
Зображена в романі й тема кохання, що розкривається не в традиційних романтично-піднесених тонах, а в надзвичайно земних, але не менш привабливих, бо вона набуває завдяки цьому великої правдивості, щирості, органічності, "вписаності" в народні уявлення про гармонійний лад життя, основа якого - продовження роду людського.